У Чорному й Азовському морях мешкають три види дельфінів, і кожен із них по-своєму страждає від російської агресії. Що ми вже знаємо про те, як на них впливають бойові дії, і як допомогти природі встояти? Про це розповів Павло Гольдін — зоолог, еколог, фахівець із сучасних і викопних морських ссавців.

Наразі є багато суперечливих даних стосовно кількості дельфінів, які загинули внаслідок повномасштабного вторгнення. Хтось каже, що 50 тисяч, хтось — 60 і більше, а дехто, навпаки, називає такі цифри завищеними. А як вважаєте ви?

Будь-яка цифра, яку називають зараз, — чи це 10 дельфінів, чи 100 тисяч, не має жодного наукового підґрунтя. У 2019 році українські науковці робили великий авіаційний облік акваторії Чорного моря. Після війни, після нашої перемоги, можна буде полетіти ще раз і охопити всі наші води разом із кримськими. Так побачимо, де дельфінів стало більше, де менше, скільки їх стало загалом, а відтак оцінимо, скільки могло загинути.

Я думаю, що до того не варто робити якісь остаточні висновки. Наразі є лише цифри, які ми (Інститут зоології Національної академії наук України та Український науковий центр екології моря — прим. ред.) повідомляємо, і вони стосуються знайдених на узбережжі трупів тварин. Звичайно, цю оцінку можна і треба буде в майбутньому доповнити екологічним моделюванням і екстраполювати на загальні втрати.

То які є підтверджені дані?

У 2022 році зафіксували понад 900 випадків загибелі дельфінів в акваторії Чорного моря. Йдеться про Україну, Румунію, Болгарію, Туреччину та Грузію. Звичайно, це не всі випадки, які траплялися, але це та оцінка, з якої можна стартувати аналіз і моделювання. 

Тут також маю зауважити, що ми опрацьовуємо лише верифіковані світлини й відеозаписи загиблих дельфінів. Якщо нам надсилають записи, завжди оцінюємо, чи це не фейк. Бо неодноразово в медіа повідомляли, мовляв, тоді й там бачили мертвого дельфіна, а потім виявлялось, що візуальну частину цих новин відзняли не в тому місці або зовсім в інший час.

Чи можу я припустити, що такі вкиди, особливо якщо вони йдуть від росіян, мають на меті знецінити, дискредитувати фіксацію екоциду?

Не знаю. Але якщо ми подивимося на офіційний дискурс росіян, то вони намагаються применшити масштаби загибелі й кажуть, що нічого не відбувається, навіть коли труп дельфіна викидає в центрі Севастополя.

Є дуже велика різниця між офіційним російським дискурсом і неофіційним. Єдина їхня схожість у тому, що все це брехня. 

Чи можна визначити подію або низку подій, які найімовірніше призводять до загибелі дельфінів?

Єдине, що я можу обережно сказати: тварини гинуть з різних причин. Навряд ми з’ясуємо, що всі тварини загинули від чогось одного. 

Ця аналогія може видатись некоректною, але все ж таки подивімось, як впливають бойові дії на людей. У нас є чинники прямої загрози для життя, наприклад, обстріли з різної зброї. Але також люди гинуть від інфарктів, інсультів, від того, що не отримали вчасно медичної допомоги, що їм бракує чистої води і підвищується рівень інфекцій тощо.

Коли померлих людей обстежують патологоанатоми, констатують дуже різні причини смерті. Але потім слідчі і прокурори можуть дійти висновку, що першопричина їхньої смерті — війна.

Так само і з дикими тваринами, зокрема з дельфінами. Існують різні загрози для їхнього життя і здоров’я. Можуть бути пуски ракет із надводних і підводних суден, і тут небезпечні не лише вдалі старти. Ракета, яка через невдалий пуск падає в море з усім своїм ракетним паливом, забруднює середовище дельфінів. Якщо ж підводну ракету успішно запустили, то тварини страждають від шуму. До слова, є ще одне джерело шумового забруднення, яке шкодить морським ссавцям, — це дія російських радарів. Так внаслідок війни тварини страждають від акустичних травм і хімічного забруднення.

Ще тваринам загрожує стрес. І стресують не тільки самі дельфіни, а й риби, якими вони  харчуються. Якщо казати спрощено, то риба лякається і відходить. Вона може поплисти в іншу частину моря, а за нею попливуть і дельфіни. Таке переміщення у незвичні умови підвищує ризик загибелі в сітках. 

Також є припущення, що навіть віддалік від обстрілів морських ссавців контузить. Нещодавно в журналі Science вийшла замітка, у якій авторка називає слабкі контузії ймовірною причиною викидів китоподібних у світі. Щоб це підтвердити, потрібні технологічно складні дослідження. Але не можна виключати, що це пов’язано з бойовими діями. 

Небезпечні для дельфінів і руйнування каналізаційних споруд або й більш масштабні події, як підрив російськими військами каховської греблі. Так у море вивільняється чимало різних органічних речовин — як добрива з полів, так і стічні води міських каналізацій. Звичайно, це підвищує ризики інфекційних хвороб. А ще органічні сполуки стають базою для такого явища, як «червоні припливи», тобто масового цвітіння водоростей. Деякі з цих водоростей виділяють токсини в море.

А якщо дельфіна викинуло на берег не в Україні, а в Болгарії чи, наприклад, Грузії, це також можна пов’язати з бойовими діями? 

Це повинні підтвердити біологічні й ветеринарні аналізи. Коли ми досліджуємо, що відбувається з дельфінами в Чорному морі, маємо брати до уваги все, тому що для тварин немає лінії державного кордону. Вплив може бути в нашій економічній зоні, наприклад, на пів шляху між Зміїним і Кримом, а наслідки — в Болгарії чи Туреччині. 

Тоді важливо налагодити співпрацю з іншими країнами, щоб спільно робити висновки про вплив бойових дій на морських тварин. Чи є така співпраця і як вона виглядає?

Так, співпраця налагоджена. Колеги в Румунії, Болгарії, Туреччині і Грузії роблять розтини загиблих дельфінів, проводять лабораторні аналізи та діляться з нами даними й висновками.

Але, як і в Україні, в усіх чорноморських країнах можливості таких досліджень обмежені: ніде держава не фінансує ані розтини, ані аналізи. Науковці роблять їх лише за можливості та з власної ініціативи.

А враховуючи те, що тіла загиблих дельфінів дуже швидко розкладаються, небагато з них придатні для розтину. Тому даних отримуємо зовсім мало. 

Наскільки мені відомо, дельфіни перебувають на вершині харчового ланцюга. А як їхня загибель впливає на акваторію Чорного моря? 

Так, дельфіни — на вершині харчової мережі. Ми кажемо «мережа», тому що це не єдиний ланцюг, а купа пов’язаних між собою ланцюжків.

Дельфінів навіть називають наріжними каменями екосистеми (англійською — keystone species), тому що будь-який кінцевий хижак стабілізує всю екосистему. У Чорному морі дельфіни впливають на чисельність риби, а риба своєю чергою регулює чисельність зоопланктону, фітопланктону, ракоподібних тощо.

Отже, якщо немає дельфінів (або їх замало), то починається безконтрольне розмноження риби. Коли риб багато, то зоопланктону бракує: вони його весь виїдають. І тоді починають розмножуватися мікроводорості, а від їхніх токсинів гине все — і зоопланктон, і риба. У підсумку ми отримуємо сповнене водоростей море, де більше нічого не живе. 

Також, коли вимирають дельфіни, їхнє місце займають медузи або — що гірше — реброплави. В історії вже були випадки, коли масова загибель дельфінів призводила до екологічної катастрофи.

Так, у 80–90-х роках загинуло до 90 % дельфінів Чорного моря. Підвалини для цього заклав дельфінобійний промисел, який процвітав до 1983 року. Орієнтовно в ті ж роки в Чорне море разом із баластними водами потрапив один із видів реброплавів — мнеміопсіс. За відсутності конкуренції він почав активно розмножуватись — таке агресивне поширення чужорідного виду в науці називають біоінвазією. Як наслідок, у 90-х роках мнеміопсіс з’їв ікру майже всіх масових видів риби, а вилови хамси у 1991 році знизились у 100–200 разів. Тоді казали, що Чорне море може стати мертвим.

Іронічно, але відновилась популяція дельфінів також через біонвазію, причому випадкову. У 1997–1999 роках у Чорне море завезли берое — інших реброплавів, які харчуються саме мнеміопсісом. 

На вашу думку, наскільки важко буде відновити популяцію дельфінів після війни?

В Україні є різні популяції дельфінів. У нас є три види: морська свиня, звичайний дельфін і афаліна. У кожного з цих видів — свій цикл і тривалість життя, своя швидкість розмноження і так далі.

Станом на зараз найкраще ведеться дельфінові звичайному, або білобочці. Цей вид переважно перебуває у відкритому морі та тримається подалі від берегів.

А от морська свиня дуже страждає від людей. Її ніхто спеціально не виловлює, але вона випадково заплутується в рибальських сітках. Щорічно через це гине 12–16 тисяч особин — чи не найбільше у світі. Через цей постійний тиск морська свиня дуже швидко плодиться: самиці народжують майже щорічно і сягають статевої зрілості вже у три роки, можливо, зараз навіть раніше.

Натомість чорноморська афаліна народжує раз на три роки і досягає статевої зрілості у 5-6 років, а іноді й пізніше. Цей червонокнижний вид — найбільший дельфін у наших водах із найменшою чисельністю. 

Афаліни розділені на декілька локальних стад. Ці стада можуть бути численними — до сотень особин, а можуть бути і невеликими. Наприклад, біля острова Джарилгач у 2016-2020 роках ми досліджували групу з менш як 50 афалін. 

Афалінам притаманні культурні традиції, у них розвинені соціальні відносини — ці дельфіни чіпляються за своє місце. Якщо якийсь росіянин перестріляє їх біля Джарилгача, афалін там просто не буде і ця місцевість спорожніє на десятки років. 

Тому навіть якщо припустити, що загалом у дельфінів Чорного моря все буде гаразд, це не означає, що з кожним із маленьких афалінових стад нічого не трапиться. Цілком можлива така ситуація, що в центрі моря все буде добре, а на околицях — на наших околицях — все буде дуже погано. І тут важливо зрозуміти головне: популяцію афаліни не відтворити в неволі. Там не народжується потомство другого покоління.

Отож, афаліни знаходяться під найбільшою загрозою, зокрема на периферії, де ведуть бойові дії. Та й там, де небойові, — також.

А які небойові дії негативно впливають на них?

Росіяни спотворюють природу. Вони не лише руйнують греблі, а ще й створюють нові. І це теж погано. 

Вони збудували перемичку між островом Джарилгач і окупованою материковою частиною України. На щастя, природа позбавилася її: у 2023 році був величезний шторм, який все змив. Але ця перемичка загрожувала екосистемі Джарилгацької затоки, унеможливлюючи водообмін з відкритим морем.

А ось Керченській міст не просто загрожує, а вже зашкодив природі. 

По-перше, його будівництво створювало страшне акустичне забруднення, шкідливе для дельфінів.

По-друге, тепер існує гребля між островом Тузла і Кавказьким берегом — це шкодить екосистемі Таманської затоки і Керченської протоки, де живуть невеликі стада афалін. Це також становить небезпеку для всієї екосистеми Азовського моря, де живе унікальна популяція морської свині.

Що Україна може зробити, щоб зберегти чорноморських ссавців? Як ми можемо зменшити принаймні власний негативний вплив на них?

Науковці пропонують три основні напрями роботи. Ці напрями відповідають міжнародній конвенції, яка в Україні набула чинності ще 2003 року. 

• Перший — знижувати кількість випадкових смертей серед дельфінів. Ми можемо скористатися досвідом Румунії та Болгарії, де встановлюють на рибальські сітки спеціальні прилади для відлякування морських свиней.
• Другий — розширювати мережу природоохоронних територій. Тут важлива політична воля: потрібні зміни в законодавстві. Дуже важливо почати цей процес уже зараз, поки триває війна, зокрема створити ці природоохоронні акваторії в кримських водах.
• І третій напрям — посилювати державний контроль над джерелами забруднення. І біологічного, і хімічного, і акустичного. Йдеться не про покарання, а про системні рекомендації. Іншими словами, мають стояти фахівці й казати: «зараз тут не працюємо, бо має прийти риба» або «тут можна працювати».

Чи відмова від дельфінаріїв вплине на стан популяції дельфінів? 

Вплине і дуже суттєво. У нас немає таких величезних стад афалін, як у Тихому океані, де їх тисячі й тисячі. У нас малі групи, кожна з яких має свій маршрут, свої кормові ділянки. Коли приходить якийсь дельфінарник-браконьєр і виловлює 5 афалін, це може мати фатальні наслідки для всієї групи.

Для нашої країни дельфінарії — це зло. Тут важливий суспільний тиск: ходити в дельфінарії повинно стати моветоном. 

Головна світлина: NGL media. Автор світлини: Максим Козменко

У квітні 2023 року одеський дельфінарій «Немо» вчергове опинився у центрі скандалу зі знущанням із тварин. Блогери, які відпочивали в Nemo Hotel Resort & SPA, фотографувалися з морськими котиками з дельфінарію просто в готельному номері. Тоді UAnimals подали заяву до поліції, бо закон забороняє надавати фотопослуги з дикими тваринами поза межами дельфінаріїв. Міжфракційне об’єднання «Гуманна країна» також надіслало звернення до поліції. Відтак розпочалось кримінальне провадження, але згодом через «відсутність складу правопорушення» його закрили. 

Та знущання з тварин не єдине, що не так з одеським дельфінарієм. Ми в UAnimals media спільно з OSINT-агенцією Molfar дізналися: «Немо», ймовірно, досі має зв’язки з росією, а його філії працюють не лише в самій країні-агресорці, а й на території тимчасово окупованого Криму. І попри все, в Україні дельфінарії досі відкриті та приймають відвідувачів. 

Борги та рейдерство: історія створення «Немо»

Перший дельфінарій «Немо» відкрили в Одесі у 2005 році. Тоді цим займалися працівники приватного підприємства «Біологічна станція».

Як повідомляє сайт міста Одеси з мережі CitySites, за проєкт дельфінарію заплатили з бюджету Севастополя близько 1 мільйона гривень, решту грошей вклало товариство з обмеженою відповідальністю «Нерум». Саме це підприємство й орендувало у «Біологічної станції» землю для будівництва дельфінарію, а ще чотирьох дельфінів і трьох морських котиків. У 2008 році термін оренди сплив, і «Нерум» заборгувало за це близько 5 мільйонів гривень. 

Повертати гроші підприємство не поспішало, тому борги так і не виплатили, натомість відбулося рейдерське захоплення «Біологічної станції» разом із майном. Довірені особи, які працювали на цьому підприємстві, перереєстрували дельфінарій на «Нерум». Хоча керівництво «Біологічної станції» подавало позов до суду, його не задовольнили. 

Тож дельфінарій належить компанії «Нерум», співвласники якої:

• Раїса Кісловська, мати депутата Одеської міської ради Андрія Кісловського; 
• Михайло і В’ячеслав Кучуки. Михайло Кучук був віцемером Одеси, а в 2023 році йому оголосили підозру в отриманні хабара від злочинного угруповання;
• подружжя Сергія і Наталі Келюшків. Наталя Келюшок (Келлі) має тимчасову адресу проживання в росії;
• Дмитро Уривський, один із засновників міжнародної громадської організації «Міжнародна Асоціація океанаріумів та дельфінаріїв» у Криму, живе в Анапі.

Всі власники компанії «Нерум» (або ж їхні тезки й однофамільці) також є засновниками російського товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічєскій центр». Компанія знаходиться в Анапі, продовжує працювати і сплачувати податки в російський бюджет. Наприклад, у 2022 році — понад 600 тисяч рублів (за теперішнім курсом, це понад 6 тисяч доларів у бюджет держави, яка розв’язала повномасштабну війну з Україною).

Андрій Кісловський, який опосередковано володіє дельфінарієм через свою матір, займається будівництвом житла та продажем квартир в Одесі. Він також був депутатом міської ради Одеси чотирьох скликань, зокрема в 2010–2015 роках — від Комуністичної партії України. У 2013 році Андрія Кісловського бачили серед тих, хто брав участь у рейдерському захопленні дельфінарію в Севастополі. Він також має тимчасову адресу проживання в росії — там Кісловський уже навіть на пенсію вийшов, згідно з витоками інформації з російських баз у мережі. 

Філії та компанії-партнери: як «Немо» пов’язаний із росією 

У межах франшизи «Немо» має дельфінарії-філії в низці російських міст: Анапі, Нижньому Новгороді, Джубзі, станиці Голубицькій, Вітязєвому. 

Окрім цього, дельфінарій «Немо» тісно пов’язаний з іншими російськими компаніями. Передусім ідеться про «Чудноє морє». З 2011 до 2013 року ця російська компанія мала партнерські стосунки з товариством «Нерум» і отримувала морських тварин за дорученням товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічєскій центр». 

Підприємства, імовірно, зберігали зв’язки й після окупації росією Криму та вторгнення на Донеччину і Луганщину в 2014 році. Так, автономна некомерційна організація «Орцинус» у звіті про смерть морських тварин повідомляє, що у 2019–2021 роках загинули самиця тихоокеанського моржа Нюша і самиця морського котика Меггі. Ці тварини належали мережі дельфінаріїв «Немо» через «Екологічєскій центр» і «Чудноє морє», твердить «Орцинус».

Власник товариства з обмеженою відповідальністю «Чудноє морє» через довірену особу — депутат від панівної в росії партії «Єдіная рассія» Сергій Зірінов, підозрюваний у вбивствах і створенні банди. У 2017 році його позбавили волі на 21 рік.

У 2014 році компанія «Нерум» спільно з Тетяною Рябчіковою заснували  в тимчасово окупованому Криму товариство з обмеженою відповідальністю «Дєльфінарій «Немо». Юридична адреса цієї компанії — провулок Ревкомівський, 10 в Алушті. Знаєте, що ще знаходиться за цією адресою? Дельфінарій із мережі «Немо» в Алушті, якщо вірити його сайту.

Тож можна припустити, саме через новостворену компанію українські власники мережі продовжили керувати кримськими дельфінаріями в окупації: не тільки в Алушті, а й у Феодосії. Що ще про це свідчить:

• станом на 2016 рік на сайті «Немо» в переліку дельфінаріїв все ще були осередки і в Феодосії, і в Алушті, і в російських містах;
• дельфінарії окупованих росією Алушти й Феодосії, а ще дельфінарій у Мінську мають однакові лого, дизайни сайтів, перехресні посилання та згадки одне одного в соцмережах. Водночас дельфінарії в Одесі, Алмати та Мінську пропонують однакові подарункові сертифікати з контактами одеського «Немо»;
• одеський «Немо» на своєму сайті враховує всі ці філії, а також російські осередки експлуатації дельфінів в Анапі, Джубзі, станиці Голубицькій: там написано про 15 дельфінаріїв у мережі (така цифра може виходити лише включно з тими, що працюють у росії).

Якщо говорити про філії «Немо» в окупації, то варто також згадати бердянську. Про неї добре пам’ятають харківські колеги: на офіційному сайті харківського «Немо» станом на червень 2024 року є інформація, що до мережі досі належить дельфінарій у тимчасово окупованому Бердянську. Також власники «Немо» в Харкові не вповні дотримуються закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Хоча ресурс номінально й має україномовну версію, однак у ній досі частина меню та іншого контенту, ба навіть лого — російською мовою.

Оборудки із землею та жорстокість до тварин: у чому ще звинувачують «Немо» 

Дельфінарій «Немо» неодноразово отримував звинувачення в знущанні з тварин. На початку статті ми вже згадували про зйомки блогерів із морськими котиками навіть не в дельфінарії, а в готельному номері «Немо». До слова, гостів цього готельного комплексу розважають не лише морські котики, а й дельфіни. Це видно на фото і відео в соцмережах людей, які побували в Nemo Hotel Resort & SPA.

Дельфінів тримають в басейні побіля шезлонгів відпочивальників, і ті влаштовують собі з ними купання. Це порушує закон «Про захист тварин від жорстокого поводження». Зазирнувши за лінком у попередньому реченні в статтю 25 і її частину 10, можна довідатись про заборону утримувати дельфінів у закладах громадського харчування, готелях, базах відпочинку і оздоровчих закладах. Адже ці тварини є в переліку, наведеному в Додатку ІІ до Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі: там вони записані під науковою назвою Tursiops truncatus (tursio), або ж афаліна звичайна. 

Але є підозри, що не тільки в готелі, а й у басейнах дельфінарію «Немо» тваринам не надто безпечно. 

Ще у 2020 році громадська організація «Зелений лист» разом із Державною екологічною інспекцією в Одеській області спробували провести позапланову перевірку басейну, де мали жити дельфіни в «Немо». Всередину їх не допустили, але вдалося провести зйомку дроном, щоб побачити басейн. Його стан викликає запитання: чи не замалий об’єм води для дельфінів, чи не затонкий тент і чи не водопровідна вода в басейні. А для дельфінів шкідливо перебувати у хлорованій водопровідній воді: це провокує у тварин проблеми зі шкірою та слизовими оболонками.

Це був не єдиний раз, коли державних інспекторів не пустили для контролю за дотриманням природоохоронних вимог: за останні 5 років працівникам Державної екологічної інспекції в Одеській області двічі відмовили в доступі. Щоправда, фахівцям врешті вдалося обстежити одеський дельфінарій, коли 2023 року поліція відкрила кримінальну справу через ознаки жорстокого поводження з тваринами. Державна екологічна інспекція не може розголошувати, в яких умовах там утримують тварин: таємниця слідства не дозволяє. 

Це аж ніяк не перші ознаки жорстокого поводження з тваринами. Підозри про знущання з мешканців «Немо» були й раніше. 

От хоч би у 2018-му. Тоді працівники одеського дельфінарію організували для відвідувачів незабутнє шоу: просто під час виступу, виконуючи «романтичний танець», самиця дельфіна народила маля. І дарма, що за 5 років до цього тогочасне Міністерство екології та природних ресурсів затвердило Правила і норми утримання дельфінів в умовах неволі, де серед іншого заборонило використовувати вагітних самок і дитинчат на молочному вигодовуванні в культурно-масових заходах.

Та в одеському «Немо» не лише змушують танцювати вагітних дельфінок — там ще за грубі гроші пропонують спільні індивідуальні танці дельфінів із людьми. Ось прайс-лист на такі послуги: за 10 хвилин спільного VIP-купання — 3-4 тисячі гривень. Цікаво, чи ці гроші вартують життя тварини? Адже люди можуть заразити дельфінів смертельно небезпечними для них інфекціями, як-от грипом чи ковідом. Про такий ризик розповіла кандидатка біологічних наук, завідувачка лабораторії морських хребетних тварин «Українського наукового центру екології моря» Карина Вишнякова: «В наукових публікаціях описані випадки загибелі афалін від вірусу грипу типу A підтипу H5N1. А ще науковці відкрили, що дельфіни мають подібні до людських рецептори, відповідальні за зараження вірусом SARS-CoV-2».

Що вже й казати про повсюдні трюки, коли дресирувальники катаються в дельфінів на «носах» (по-науковому — рострумах). Це може травмувати тварину. Є свідчення фахівців про те, що навіть просто перебуваючи в неволі, у басейні, дельфіни пошкоджують собі роструми об його стінки. А тут 50-60-кілограмові їздці додатково підвищують ризики травм. І від цієї практики в «Немо», вочевидь, не планують відмовлятися. Зовсім нещодавно, у травні волонтери UAnimals навідались до дельфінарію в Одесі й побачили, що там досі стають на «носи» тваринам.

Відсутність дозволів на утримання та вилов тварин

У 2011 році в Донецькому суді розглядали справу проти компанії «Нерум», яку звинувачували в незаконній забудові та браконьєрському відлові тварин. У позові йшлося про те, що «Нерум» не має дозволу на утримання диких тварин, а також документів, що підтверджують законність надання морських червонокнижних ссавців у приватну власність та розведення їх у неволі. 

За твердженням позивачів, у 2007 році компанія мала дозвіл на вилов червонокнижних тварин, але з квітня 2008 року всі дозволи для них анулювали. Втім компанія продовжувала в якийсь спосіб набувати морських тварин для донецької філії і після 2008 року. У рішенні суду не спростували цю інформацію.

Самовільне захоплення землі

Одеський дельфінарій «Немо» знаходиться на території пляжу Ланжерон. Дозвіл на оренду цієї ділянки «Нерум» отримало ще 2003 року. А вже 2007-го виконавчий комітет Одеської міської ради дозволив їм розширятися й будувати «реабілітаційно-оздоровчий центр Дельфінотерапія — недоказовий метод лікування. Ультразвук, який видають дельфіни, не сягає прийнятих для ультразвукової терапії медичних норм. До того ж дельфіни — дикі тварини, які можуть нашкодити людям. Наприклад, в одеському «Немо» дельфін вкусив хлопчика. дельфінотерапії». До слова, в цьому рішенні виконавчого комітету контроль за виконанням поклали на Михайла Кучука, щоправда, не як співзасновника «Немо», а як заступника міського голови. Тоді ще не було закону «Про запобігання корупції», тому такі ситуації не кваліфікували як конфлікт інтересів.

З 2008 року компанія займалася реконструкцією пляжу на замовлення міста, бо ця ділянка все ще перебувала в комунальній власності. Однак вже у 2012-му «Нерум» подає позов до суду з вимогою визнати всі новозбудовані об’єкти набережної Ланжерон їхніми. Суд ці вимоги задовольнив, а апеляцію від прокуратури відхилив. А ось готель «Немо» взагалі побудований з очевидними порушеннями закону, адже знаходиться на відстані менш як 100 метрів від моря. 

Та не лише в Одесі під час розбудови «Немо» привласнили землю. У Києві філію заснували у відверто злочинний спосіб: захопили ділянку землі й самовільно збудували на ній дельфінарій. Ось тільки у столиці цей трюк не спрацював: Державна архітектурно-будівельна комісія подала позов до суду, і 2013 року будівлю «Немо» в Києві присудили знести. Засновники ще подавали апеляцію, а опісля довгий час ігнорували рішення останньої інстанції про знесення. Тож влітку 2017-го будівлю дельфінарію заарештували за шахрайство в особливо великих розмірах, а шоу з дельфінами там припинилися за кілька місяців, у жовтні. Самовільного будівництва для роботи дельфінарію було недостатньо, тож власники ще й самовільно підключали водовідведення до своєї будівлі. Лише у 2016 році Київводоканал тричі від’єднував «Немо» від міської каналізації, а ті настирливо врізались у неї знов.

В анамнезі мережі дельфінаріїв «Немо» — рейдерство, незаконні забудови і щонайприкріше — експлуатація беззахисних тварин. Попри обурення зоозахисників і численні судові позови, дельфінарій «Немо» продовжує працювати. Без відвідувачів це було б неможливо. Може, принаймні російський слід у діяльності «Немо» переконає українців не підтримувати жорстокість до тварин грошима?