Власники алабая Бурана і вівчара Оскара жили у Гришиному. Але це село під самим Покровськом, і знаходитись там ставало дуже небезпечно. Родині довелось виїхати.
– Забрали котів, а собаки дуже великі, ми не змогли, — поділилась хазяйка.
Вони попросили сусіда кілька днів погодувати псів і звернулись до нас за допомогою.
Коли евакуаційна команда UAnimals зайшла у двір, пси жалібно гавкали. Алабай настільки зрадів можливості поспілкуватись, що ліг на спину, щоб йому почухали живота. Щоправда, їхати з дому не хотів, і у автомобіль його довелось занести.
Ми відвезли собак до господарів у Широке під Кам’янським. Коли під’їхали, чоловік з дружиною вже чекали біля воріт. Чоловік одразу побіг до псів:
– Буран, Оскар! Боже, ми такі вдячні, ми вам ніколи не забудемо!
Радіємо, коли історії завершуються так, і люди лишаються вірні своїм тваринам 
І безмежно радіємо, що можемо у цьому допомогти.
І безмежно радіємо, що можемо у цьому допомогти.Якщо ви також хочете долучитись до повернення тварин до їх людей, лишимо для вас посилання на Збір на евакуацію з прифронтових областей: https://uanimals.org/zbir/animal-evacuation/
