Вибух 4-го реактора на Чорнобильській атомній електростанції у 1986-му приніс горе насамперед тим, хто ліквідовував його наслідки, а також місцевому населенню, якому довелося покинути власні домівки.
Але як вибух вплинув на природу? Про вплив на екосистеми катастрофи 1986 року читайте у дописі від Куншт та UAnimals👇
🔅Існує дві абсолютно протилежні думки. Перша – це те, що від радіації всі тварини в зоні вимерли. Друга полягає в тому, що завдяки виселенню людей зона перетворилася на такий собі заповідник, і перенаселена дикими тваринами. Як виявилося, правда десь посередині.
🔅У статті «Чорнобильська катастрофа з точки зору зоолога» Валентин Крижанівський стверджує, що випадки смертності через радіаційний вплив були помічені у таких навколоводних птахів, як крижні, лиски, черні, що мешкали в зоні, наближеній до Чорнобильської атомної електростанції.
🔅Проте, як стверджує Валентин, виселення людей стало причиною для початкового сплеску чисельності різних видів більших за розмірами хребетних: від копитних до різного роду хижаків. Водночас видів, які призвичаїлися співіснувати з людиною, стало менше в Чорнобильській зоні. З неї мігрували в пошуках кращої долі хатні й польові горобці, шпаки, сизі голуби, міські й сільські ластівки, серпокрильці та інші подібні види.
🔅Чотирилапі господарі
За словами Марини Шквирі, ми сильно перебільшуємо, називаючи територію Чорнобильської атомної електростанції вільною від людей. Найбільш дика територія зони – це її північно-західна частина, яка межує з Білоруссю. Це хороша ділянка для видів, які не можуть співіснувати з людиною, наприклад, рись та чорний лелека.
🔅Хижі пернаті
Звичайно, є види, яким краще без людини, як є й ті, для яких людська відсутність – це втрата ресурсів. Серед щасливчиків, яким екологічні показники зони відчуження припали до смаку можна виділити орлана-білохвоста, малого підорлика, боривітра звичайного, а також пугача й сову бородату. Цікаво, що деякі з цих видів не нехтують, ба навіть надають перевагу закинутим чи активним господарствам. Наприклад, боривітер селиться на багатоповерхівках і лініях електропередач, пугач використовує для облаштування гнізд закинуті домівки в селах.
🔅У 2016 році Чорнобильська зона відчуження стала найбільшим заповідником у Європі. Нині у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику налічується 1256 видів судинних рослин, 120 видів лишайників та 20 видів мохів. Тут зафіксовано понад 300 видів хребетних тварин, 75 з яких занесені до Червоної книги України. Унікальна створена у 1990-х роках популяція коней Пржевальського розростається і щороку поповнюється новими лошатами.
🔅Попри суворі обмеження на в’їзд до цієї території лишається проблема браконьєрства. Так, наприклад, у 2021 році спіймали браконьєра, який скоїв вбивство оленя на території заповідника, а наприкінці 2023 року правоохоронці виявили незаконну вирубку дерев.
🔅2 травня 1986 Марк Железняк створив модель забруднення річок Прип’ять та Дніпро радіонуклідами цезій-137 і стронцій-90. Разом із ним — інші вчені оцінювали масштаби аварії, прогнозували подальше забруднення води та повітря. Їхній досвід та співпраця з колегами з-за кордону лягли в основу так званої Чорнобильської наукової школи. Навіть через тридцять років після аварії робота в зоні відчуження не припинялася, а Чорнобиль приваблював учених з усього світу. Напрямки наукової роботи різнилися — від моделювання лісових пожеж до експериментів на рибах.
🔅Окупація Чорнобильської зони
24 лютого 2022 року російські війська увійшли на територію зони відчуження та перебували там 36 днів, тероризуючи персонал, розкрадаючи майно та погрожуючи світу новою ядерною катастрофою. Наразі наука у Чорнобилі досі під загрозою — чимало співробітників виїхало з країни, обладнання постраждало. Втім українська й міжнародна спільнота постійно працює над відновленням роботи. Адже Чорнобиль — унікальне місце, що може стати світовою науковою лабораторією просто неба.
38 років тому на території київського Полісся сталася найбільша техногенна катастрофа, що забрала тисячі життів💔
