Вже цієї суботи в університеті Lusófona в Лісабоні покажуть 10 українських короткометрівок про наші воєнні реалії. Серед іншого, у цих стрічках порушують теми гуманізму та впливу війни на природу.
Дивитися фільми запрошують до університетського кінозалу імені Фернандо Лопеса ополудні. На показ чекають не тільки студентів, а й усіх охочих.
Цей показ — один із заходів у рамках кампанії «Believe in Ukraine», яку проводить спільнота митців «Клич» до 24 лютого. Кураторкою програми стала учасниця спільноти Анастасія Кирій. Всі кінороботи мають англійські субтитри.
Програма передає воєнний досвід українців, переосмислений художньо. Є в ній кілька анімаційних фільмів: наприклад, «Мокоша» Анни Дудко присвячена жінкам, які постраждали від сексуального насильства. Ігрова короткометрівка «Мати» Марії Феленко розповідає про початок війни, а «Люба, сива» Анастасії Кирій – про те, як людське тіло вбирає досвід війни.
Одна зі стрічок у програмі — історія відеографки UAnimals Катерини Крохи «Як я святкувала день російської мови в Херсоні». Катя поїхала до Херсону після підриву ГЕС разом із колегами з UAnimals, щоб допомогти тваринам і людям евакуюватися із затоплених територій. Там вона також задокументувала акт екоциду росіян.
«Такі покази, як цей, дуже важливі для людей, які фізично не були в Україні, — говорить організаторка міжнародних подій для UAnimals Анастасія Максимчук. — Ці стрічки дають людям розуміння, як українці переживають війну, як борються, як знаходять сили, і що стало для них новою реальністю. Також кіно — найкращий провідник співпереживання». Анастасія Максимчук виступить перед глядачами й розкаже про те, як бойові дії відбиваються на природі України.
Рефлексуймо через мистецтво наш досвід великої війни і розповідаймо іноземцям про те, що діється в Україні!
Зображення: «Як я святкувала день російської мови в Херсоні», Катерина Кроха
