Спільнота UAnimals доставила корм й ліки туди, куди вже не їдуть навіть авто
З жовтня 2025 року по січень 2026 року волонтери спільноти UAnimals провели 24 роздачі корму в Запорізькій, Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Сумській, Херсонській та Миколаївській областях. Загалом роздали 5 949 кілограмів корму та 2 140 доз протипаразитарних препаратів для тварин.
Проєкт профінансували партнери Abri voor Dieren з Нідерландів. Дякуємо їм за підтримку.
Корм і ліки передавали мешканцям містечок і сіл, які дбають про велику кількість котів і собак. На прифронтових територіях залишаються тисячі тварин — покинутих, евакуйованих із сусідніх сіл під обстрілами, тих, кого люди не змогли забрати. Місцеві жителі їх годують і доглядають, попри постійну небезпеку.
Волонтери та волонтерки везуть корм туди, куди більшість людей не їде. Деякі села під постійними обстрілами, туди не пускають без броньованого авто. Інші — майже повністю спустіли. За словами волонтерів, там залишаються до 50 жителів замість полутори тисяч.
Волонтерка Марина Велитченко їздила у села Сумської області. За її словами, у Горілому залишаються здебільшого старші люди, які приймають собак із сусідніх сіл під обстрілами — з Бачівська, Уланового, Есмані, Пустогорода. Вони раді прихистити тварин, але продуктів там шукати ніде.
У Ходиному дрон поцілив у авто волонтерів. Місцевий куратор вже з літа не їздить туди машиною — це єдине, що в нього залишилось після того, як обстріли знищили хату, прибудови, сараї, гараж і навіть загін для коней. Тепер корм передають через родичів у сусідньому селі, а звідти чоловік везе мішки велосипедом. І робить він це, коли стемніє — бо проїхати вдень не дадуть.
«Шалигине — мій найбільший біль. Село невимовно величезне, із 1500-1700 жителів залишилось до 50 людей, які навіть не живуть там, а дістаються наїздами, раз у кілька днів, бо обстановка страшна. Хати догоряють, вулиці, де ми ще 2-3 тижні назад вивозили тварин, зараз спалені, навіть стіни не скрізь лишились. Частину кормів розвезла сама, частину передала людям, які пішки доходили до самих віддалених вулиць і годували там тварин», — каже Марина.
У Студенку на Сумщині пересування відкритими територіями — буквально смерть. Дрони-ланцети вицілюють усіх — авто, мопеди, людей. Військові категорично заборонили волонтерці заїжджати туди. Корм передавала двом місцевим чоловікам, які на велосипедах окольними шляхами діставалися села майже у сутінках і годували тварин.
У Запорізькій області волонтери востаннє заїжджали в Тернувате 4 грудня. Прорвалися через FPV-дрони та кинули 7-8 мішків корму просто розрізаними — більше туди неможливо заїхати, навіть військові не їдуть.
«Ось подивіться, я накинула карту, щоб вам було зрозуміліше. Циркуни — це перша точка за кільцевою дорогою. А далі йде Слобожанська лісосмуга. Але та частина, де лісосмуга, вже наполовину окупована. Малі Проходи та Лук’янці, Мараховець — все це вже глибоко окуповане», — розповідає інша волонтерка з Харківської області, яка розвозила корми у села Липці та Слобожанське.
Ми безмежно вдячні людям, які в таких тяжких умовах дбають про тварин. Дякуємо кожному волонтеру й кожній волонтерці, хто віз корм під дронами. Кожному жителю й кожній жительці прифронтових сіл, хто годує тварин, попри все. Ви рятуєте життя.
ПОШИРИТИ
про UAnimals в соціальних мережах
Підписатися
на новини UAnimals
