Понад 60 експертів у Гаазі обговорили відповідальність за екологічні злочини росії та нові правові підходи до визначення і притягнення до відповідальності за екоцид.
Притягнути державу-агресорку до відповідальності за нищення довкілля — одне з найскладніших завдань для сучасної міжнародної юриспруденції. Досі екологічна шкода під час воєн часто залишалася поза фокусом трибуналів.
Щоб змінити цю практику, у Гаазі відбулася міжнародна дискусія «Екоцид в Україні: шляхи до відповідальності та сталого відновлення», організована Посольством України в Королівстві Нідерланди у партнерстві з UAnimals, Climate Counsel, IDLO та The Promise Institute (Europe). У заході взяли участь понад 40 представників та представниць міжнародних інституцій, органів влади, прокуратури, громадянського суспільства й експертної спільноти безпосередньо у залі, а ще понад 20 учасників і учасниць доєдналися до обговорення онлайн.
Під час події вони обговорили, як притягнути росію до відповідальності за масштабне руйнування довкілля внаслідок війни, а також презентували Практичний посібник з розслідування міжнародних екологічних злочинів (Manual on Prosecuting International Environmental Crimes).
Розповідаємо, які ключові підходи та виклики озвучили правники й правниці під час події.
Прокурори, міжнародні юристи та експерти наголосили: російська агресія призвела до безпрецедентного рівня шкоди довкіллю. Руйнування Каховської гідроелектростанції (ГЕС), атаки на об’єкти критичної інфраструктури, забруднення ґрунтів і водойм, знищення природних екосистем — усе це потребує не лише документування, а й ефективних механізмів покарання винних.
За словами Надзвичайного і Повноважного Посла України в Королівстві Нідерланди Андрія Костіна, який послався на дані Офісу Генерального прокурора, в Україні вже розслідують 271 кримінальне провадження щодо шкоди довкіллю, спричиненої російською агресією. Правоохоронці задокументували понад 450 епізодів, а в десяти провадженнях злочини кваліфікували як екоцид. Загальна сума завданих збитків уже перевищує 6,7 трильйона гривень, хоча повний масштаб руйнувань досі неможливо оцінити через окупацію частини територій.
Окрему увагу учасники приділили підриву Каховської гідроелектростанції. Слідство вже встановило двох російських генералів (командувача угруповання «Дніпро» та його заступника), яких підозрюють у причетності до знищення дамби.
Як зазначив Андрій Костін, важливим юридичним доказом завчасного планування є ухвалена урядом рф «Постанова №873», яка дозволяла не розслідувати аварії на небезпечних об’єктах на окупованих територіях. Попередні збитки довкіллю лише від цієї катастрофи оцінюють у 2,5 мільярди євро.
Досвід розслідування екологічних злочинів в Україні вже впливає на розвиток міжнародного кримінального права, оскільки змушує шукати нові юридичні стратегії.
Міжнародний експерт з кримінального права та правосуддя, директор офісу Міжнародної організації з розвитку права (IDLO) у Гаазі Фабріціо Гуарілія (Fabricio Guariglia) пояснив, що довести «екоцид» за старими правилами складно через занадто високу планку визначення «довгострокової шкоди». Тому обвинувачення пропонує новий підхід: судити рф не лише за руйнування самої дамби, а й кваліфікувати гігантський вилив води як використання її у якості зброї, що знищила цивільну інфраструктуру та біорізноманіття. За даними NASA Harvest та Microsoft, через теракт понад 225 000 гектарів земель на півдні України миттєво втратили системи зрошення.
Апеляційний радник та координатор з питань екологічних злочинів в Офісі прокурора Міжнародного кримінального суду Рейнхольд Ґаллметцер (Reinhold Gallmetzer) зазначив, що нова екологічна політика суду враховує українські напрацювання. Головна зміна — намір притягнути до відповідальності не лише військових, а й економічних áкторів (корпорації, фінансистів, страховиків), які допомагають фінансувати агресію чи заробляють на природних ресурсах окупованих територій.
Однією з ключових подій заходу стала презентація Практичного посібника з розслідування міжнародних екологічних злочинів (Manual on Prosecuting International Environmental Crimes). Документ створили міжнародні та українські спеціалісти й спеціалістки у сфері міжнародного права на основі практичного досвіду, отриманого під час документування злочинів росії в Україні.
Посібник пояснює, як збирати й аналізувати докази екологічної шкоди, використовувати супутникові дані, наукові дослідження й свідчення постраждалих для побудови кримінальних справ. Цей документ має стати практичним інструментом не лише для України, а й для інших країн, які стикаються з масштабним руйнуванням довкілля.
Учасники й учасниці дискусії також обговорили механізми відшкодування збитків. Наразі до Реєстру збитків, завданих агресією росії проти України, через застосунок Дія уже подали понад 165 тисяч заяв. Значна частина з них пов’язана саме з наслідками підриву Каховської гідроелектростанції.
Для притягнення винних до відповідальності та переходу до реальних репарацій необхідна тісна співпраця. Паралельно з судами має розгортатися робота над Спеціальною комісією з розгляду претензій (Claims Commission) за зразком досвіду ООН після вторгнення Іраку в Кувейт.
Також учасники й учасниці дискусії закликали продовжувати міжнародну роботу над визнанням екоциду окремим злочином на рівні Римського статуту Міжнародного кримінального суду, а також посилювати глобальні механізми захисту довкілля під час збройних конфліктів.
Війна росії проти України показала: руйнування довкілля не є «побічним наслідком» дій російських військових. Це один із інструментів війни. Саме тому відповідальність за злочини проти природи має стати невідворотною.
Світлина на головній: Валерія Манзовітова
ПОШИРИТИ
про UAnimals в соціальних мережах
Підписатися
на новини UAnimals
