А ще ми маємо схожу поведінку, бо виявляємо одні й ті самі почуття та емоції.
Нашу подібність підтвердила відома приматологиня, етнологиня та антропологиня Джейн Ґудолл 1960 року під час спостереження за приматами у Ґомбе (Танзанія). Вона з’ясувала, що шимпанзе, як і ми, змінюють знаряддя праці, відчувають радість, смуток, задоволення, страх, ображаються одне на одного тощо.
Відкриття Джейн Ґудолл похитнули уявлення про людську унікальність і змінили ставлення до тварин. Відтак кілька років спостережень переросли у 64 роки плідної праці.
Згодом дослідниця заснувала всесвітню природоохоронну організацію Jane Goodall Institute та написала кілька книг про захист тварин і довкілля. Одна з них – «У пошуках надії».
UAnimals у дописі разом із видавництвом Бородатий Тамарин розповідаємо про подібність людей і шимпанзе на основі книиги
Шимпанзе обожнюють обійматися і роблять це дуже часто. А ще тримаються за руки, поплескують одне одного, притискаються відкритими ротами.«Друзі, зустрічаючись після розлуки, можуть обійнятись і поцілуватись».
Це ж стосується і людей, з якими шимпанзе приятелюють.
Граються, як людські дитинчата. Ігри супроводжуються тілесним контактом — лоскочуть одне одного й перекидаються під час грубих боїв без правил.«Гучні пирхання сміху незмінні під час цих веселих ігор, і навіть дорослі члени групи мимохіть приєднуються до забави».
Уміють дружити та працюють над приятельськими взаєминами, які часом погіршуються, як і в людей. Грумінг з людьми, теплокровними приматами, теж можливий і важливий.«Завдяки грумінгу [догляд за хутром іншої особини] — одному з найважливіших виявів доброзичливої поведінки — шимпанзе підтримують дружбу та покращують зіпсовані взаємини».
Шимпанзе так само відчувають страх, коли наближається незнайомець або вороже налаштований представник іншої соціальної групи.Та коли вони усвідомлюють, що небезпека минула, можуть почухати вам спинку (це дуже приємно, погодьтеся), потиснути руку чи навіть поправити зачіску.
«Поки ми з Девідом [шимпазне, з яким приятелювала Джейн] сиділи разом, я помітила на землі червоний стиглий фрукт олійної пальми. Поклавши фрукт на долоню, я подала йому. Девід глянув на мене, а потім потягнувся взяти подарунок. Він не втримав його, але натомість лагідно потис мені руку».
А ще шимпанзе, як і люди, можуть завдавати болю, бути жорстокими, злими чи просто не в гуморі.«Але чи означає це, що ми, люди, є навіки рабами наших злих генів? Звісно, ні. Ми, на відміну від будь-якої живої істоти на землі, здатні, якщо захочемо, контролювати нашу біологічну природу. Хіба альтруїстичні аспекти людської природи — не частина успадкованих від приматів рис?».
Чому важливо усвідомлювати нашу подібність?— щоб не вивищуватися над тваринами, бо ми рівні та надзвичайно схожі;
— не ходити в цирки та зоопарки, де волелюбних шимпанзе (і не лише їх) утримують в неволі;
— поширювати знання про шимпанзе, аби не залишилося жодної людини, яка сприймає їх як об’єкт для жартів чи розваг.
Читайте про захист тварин та довкілля на сайті UAnimals media.А також — книгу Джейн Ґудолл «У пошуках надії», якщо хочете дізнатися більше про людську природу та шимпанзе.
Джерело фото: https://education.nationalgeographic.org/…/jane-goodall/
