Історій тисячі й більшість із них незабутні (і в хорошому, і в поганому сенсах). Та все ж пригадуємо особливі 
Ці вулики були єдиною пам’яттю про дідуся її чоловіка. Під час Другої світової війни дідусь пережив концтабір у Німеччині, а його будинок був зруйнований. 10 років тому він помер і вже не побачив, як все його господарство зруйнували тепер уже російські окупанти, а його онуку та правнуку довелось евакуйовуватися 
Коли Марина написала нам, їхнє село на Харківщині було вже деокуповане, але ще не повністю розміноване. Тому ми звернулися за допомогою до надзвичайників @dsns_ukraine
Рятувальники приїхали разом із нами й перевірили чи не заміновані вулики.
Зрештою, ми допомогли відвезти бджіл на Львівщину. Тоді нашу евакуаційну команду покусали бджоли, поки ми їх вантажили в машину (але це дрібниці
).
Для чоловіка Марини все це було цілковитим сюрпризом, і він плакав, коли дізнався, що бджоли врятовані.
“Коли ми говорили по телефону, чоловік спочатку не повірив, що ми дійсно приїдемо. А потім дуже розчулився — бо раніше йому відмовляли всі, до кого він звертався” 
Підтримати нас можна за посиланням https://uanimals.org/how-to-help/ або ж репостом 