Про що або про кого вона була б?
Про щось сумне?
Про котів і собак, які сидять серед руїн прифронтового міста та чекать на порятунок?
Про свійських тварин, які бояться війни та не знають, що хтось питає: “Навіщо їх евакуювати? Це просто їжа”?
Про диких тварин, ув’язнених у клітках контактних зоопарків, невідомо за які злочини?
А може, про щось радісне?
Про військових, волонтерів і волонтерок, які евакуюють, стерилізують, прихищають, годують, лікують, захищають від жорстокості та донатять — рятують різними способами кожне життя. Без винятку.
Можливо, колись ми напишемо книгу про порятунок життів. Але не зараз. Бо ще стільки історій не завершено — чимало тварин досі потребують допомоги.
Тож ми беремося за роботу. Підтримаєте?
