Такий коментар ми отримали під дописом про законопроєкт, що забороняє купірування хвоста та вух у тварин, тобто часткове чи повне хірургічне видалення цих частин тіла. Розповідаємо, чому ця жорстока “процедура краси” має відійти у небуття.
Коли та як роблять купірування хвостаКупірування хвоста проводять цуценятам у віці 3-5 днів. Часто процедуру виконують самі заводчики. Хвіст ампутують на кілька сантиметрів нижче від основи, використовуючи спеціальні ножиці або перетягаючи його лігатурою. Хибно важають, що нервова система тварин у такому віці ще не розвинена і їм не боляче. Однак науковці спростувалице твердження завдяки низці досліджень.
Купірування хвоста у старших цуценят проводить ветеринар. Лікар застосовує анестезію та накладає на рану шви.
Як купірують вухаКупірування вух передбачає ампутацію гнучкої частини вушної раковини. Це надає вуху загостреного вигляду. Розріз робиться крізь шкіру та хрящ під загальною анестезією.
Чому взагалі почали робити цю процедуруСторожовим породам, таким як доберман та ротвейлер, купірували хвости, аби за них не можна було схопитися під час нападу собаки на людину. Проте німецька вівчарка, наприклад, уникнула такої долі.
У мисливських собак цю процедуру виправдовують запобіганням травм кінчика хвоста, коли тварини пробираються через підлісок.
Пітбулям, кане корсо й американським бульдогам купірують вуха, бо ті часто травмуються під час незаконних собачих боїв.
Але ж купірування запобігає вушним інфекціямЦе неправда. Якби метою купірування вух була профілактика вушних інфекцій, його бипроводили собакам із довгими вухами — кокер-спанієлям, біглям, бассет-хаундам та пуделям.
Але ж це красиво! Та й кажуть, що не дуже боляче…Здебільшого купірування проводиться заводчиками, тому нові власники не знають, наскільки болісною була процедура. Деякі недобросовісні розплідники уникають витрат на ветеринара та анастезію.
Єдиною медичною причиною для ампутації може бути лікування серйозної рани або пухлини. Будь-яке інше купірування вух чи хвоста є суто косметичною процедурою і не має жодного терапевтичного обґрунтування.
Купірування — це традиція, тож треба його робити й надаліПідтримувати купірування з метою “шанування історії породи” — те саме, що повернути ампутації рук злодіям на знак поваги до покарань минулого. Те, що певна практика існувала протягом століття або близько того, не робить її правильною.
Якщо це така жорстока процедура, чому б її не заборонитиКупірування заборонене у більшості країн Європи Європейською конвенцією про захист домашніх тварин від 13 листопада 1987 року. Конвенція набула чинності на території України 1 серпня 2014 року. Відтоді ця негуманна практика здавалося має бути незаконною. Проте через прогалини у законодавстві (законодавство про захист тварин не містить посилань на конвенцію) притягнути людей, які роблять цю процедуру своїм улюбленцям для “краси” важко. Це має виправити прийняття законопроєкту 11328, розробленого за участі юристів UAnimals. 24 липня Комітет із питань екологічної політики та природокористування Верховної ради одноголосно підтримав його — далі документ у першому читанні розгляне Верховна Рада.
Підтримуєте заборону купірування? Тоді лишайте позначку будь-кого з депутатів Верховної Ради та коментар “Прошу підтримати законопроєкт №11328 і зробити Україну більш гуманною країною!”.
