Від штрафу до 8 років за ґратами: яка відповідальність чекає на кривдників тварин. Розбір чинного законодавства України
Про рівень моральної зрілості та культури українців можна свідчити з того, як вони піклуються та беруть на себе відповідальність за тварин. Згадаймо нещодавню історію, яка зігрівала нас цієї надморозної зими: львівський водій автобуса пускав вуличного собаку до себе в кабіну, щоб той зігрівся. Або ж історію, про те, як 70-річний чоловік пішки евакуювався з прифронтового села разом із своєю коровою та собаками — попри все лихо, яке несе росія, українці думають не лише про те, як врятувати себе, але й своїх тварин. Проте, на жаль, є й інша сторона, де люди не тільки не дбають про тварин, а й здатні на насильство, знущання й катування тварин. У таких випадках допомогти тварині лише своїми силами значно складніше.
«Дівчина кидала кошенят у стіну», «Діти скинули собаку з кручі», «Підліток ґвалтував кота» — це лише кілька прикладів запитів до поліції, які ми подали від початку 2026 року. На жаль, випадків жорстокого поводження з тваринами в Україні в дійсності значно більше, проте не всі вони зафіксовані. Ми переконані, що причина цього — не в байдужості нашого суспільства, а в тому, що українці мало знають про захист тварин на законодавчому рівні в Україні, не розуміють, як правильно діяти і до кого звертатися, коли хтось завдає тварині страждань, не розраховують на належну реакцію з боку правоохоронних органів та сумніваються, що їхні дії принесуть позитивні зрушення.
Перше та найважливіше, що потрібно памʼятати, це те, що захист тварин від жорстокого поводження вписаний в закон України. Це означає, що кожен і кожна, хто заподіює шкоду тварині, понесе адміністративну (сплата штрафу, вилучення тварини) або навіть кримінальну (позбавлення волі) відповідальність, залежно від рівня тяжкості правопорушення. Ну, або принаймні мають понести… Наші спостереження й досвід доводять: коли кривдник тварини отримує покарання, найчастіше це означає, що активісти, волонтери й зоозахисні організації довгий час оббивали пороги правоохоронних установ і пильно слідкували за тим, щоб справа не розчинилися в повітрі.
Врешті-решт, допомога — це дія, тож нехай цей матеріал стане путівником у тернистий ліс законодавства щодо захисту тварин в Україні для тих, хто вирішує діяти попри всі «діри» й глухі кути в ньому.
Щоб захистити тварину, важливо розуміти, на яку законодавчу базу ми можемо спиратися та які норми зараз реально працюють у справах про жорстоке поводження з тваринами. Передусім це:
Магістральний документ, який дає відповіді на питання «Чи має людина право так поводитися з твариною, навіть якщо це її власник чи власниця?» та «Чи можу я вимагати кращого ставлення до тварини?».
Цей закон встановлює правила для будь-якої взаємодії людини з твариною та визначає, що будь-яка тварина — дика, домашня, свійська, безпритульна — це жива істота, яка має право на захист від болю та страждань. Навіть якщо тварина не має сімʼї чи опікуна — це не означає, що вона нічия. Тварина може бути під опікою громади чи волонтерів.
![]()
«За злочин щодо безпритульної тварини передбачене таке ж покарання, як за злочин щодо тварини, яка живе в сімʼї, оскільки закон охоплює всіх без винятку тварин», — юристка UAnimals Аліна Сорока
Закон визначає, що саме Національна поліція повинна стежити за дотриманням законодавства у сфері захисту тварин та вживати заходів у разі порушень. Також документ передбачає, що громадські організації та небайдужі громадяни можуть брати участь у перевірках, ініціювати вилучення тварин та в цілому втручатися в разі порушень.
Стаття 35 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» встановлює межі відповідальності — кримінальну, адміністративну чи цивільно-правову. Те, яке саме покарання понесуть ті, хто жорстоко поводився з тваринами, описано в Кримінальному кодексі України та в Кодексі України про Адміністративні правопорушення.
Цей документ — головний юридичний інструмент покарання за злочини проти тварин. Він визначає, з якого моменту неналежне поводження з твариною кваліфікується як злочин, а також встановлює градацію відповідальності залежно від того, наскільки тяжким є цей злочин і в яких умовах він був вчинений.
Йдеться про будь-які дії щодо хребетних тварин, зокрема і безпритульних, які призводять до тілесних ушкоджень, каліцтва або загибелі. Це може бути пряме насильство, але також і порушення правил транспортування, якщо через це тварина постраждала. Окремо закон карає:
За такі дії передбачене обмеження чи позбавлення волі на строк до 3-х років, а також обов’язкове вилучення тварини. Закон посилює відповідальність, якщо жорстокість відбувається у присутності малолітніх або неповнолітніх. У такому разі покарання — від 3-х до 5-ти років позбавлення волі.
Закон розглядає як обтяжувальні обставини випадки та передбачає від 5-ти до 8-ми років позбавлення волі, коли дії вчинені:
Окрема частина статті стосується насильства над тваринами з метою створення та розповсюдження будь-якого типу контенту. За це людина може бути позбавлена волі на строк від 5-ти до 8-ми років.
Певні випадки, коли людина мордує тварину, завдає їй фізичного болю чи страждань або вчиняє інші дії, які призводять до мучення, травм або навіть загибелі, не є достатньо тяжкими та не підпадають під ознаки кримінального злочину. У такому випадку кривдник отримує адміністративне покарання — штраф від 3400 до 5100 грн.
Так, закон, що захищає тварин від жорстокості в Україні існує, проте, щоб він був дієвою правовою опорою та не створював обмеження чи глухі кути на практиці, його потрібно доопрацювати. Сажімо, щоб притягнути до відповідальності людину, яка викинула тварину на вулицю, у законі має бути прописаний термін «залишення тварини напризволяще». Або ще: надзвичайно жорстокі дії по підрізанню вух і хвостів, яких зазнають собаки певних порід, тому що розвідники вважають це «стандартом породи», стануть обовʼязковою підставою до покарання лише тоді, коли купірування буде заборонене як болісна косметична операція без медичних показань.
Ці та ряд інших формулювань і норм, що посилять закон про захист домашніх тварин в Україні команда UAnimals спільно з народними депутатами та зоозахисними організаціями розробляли понад два роки. Наші пропозиції лягли в основу законопроєкту, який винесли на голосування, і ось нарешті Верховна Рада прийняла його під час першого читання 15 січня 2026 року.
Одразу після цього ми продовжили вдосконалювати законопроєкт: наші юристки, разом із партнерами, доопрацювали та подали фінальні правки. Ми очікуємо, що їх розглянуть та приймуть під час другого читання.
Законопроєкт №11328 стане реформою правил поводження з домашніми тваринами в Україні та узгодить українське законодавство з нормами Європейської конвенції про захист домашніх тварин на шляху України до ЄС.
Жорстокість щодо тварини — це не лише прямі фізичні дії. Часто агресія та насилляпроти тварини можуть не мати видимих ознак. Проте вони посягають на здоровʼя та життя тварини, відтак потребують швидкого втручання, аби не допустити трагічних і непоправних наслідків.
Найбільш очевидна форма жорстокості, яку регулює Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», — це фізичне насильство.
Побої та травми, отруєння, болючі процедури кастрації чи таврування без знеболювання, жорстоке умертвіння, а саме топити тварину чи використовувати отруту, що викликає передсмертні муки. Сюди також належить операція з підрізання голосових зв’язок, щоб собаки не гавкали, або видалення кігтів й іклів.
Водночас закон прирівнює байдужість до жорстокості та притягує до відповідальності людей, які залишають тварину без догляду та допомоги. Наприклад, власник зобов’язаний забезпечити тварині достатню кількість їжі та постійний доступ до води. Особливо це стосується транспортування, де тварини часто страждають від спраги. Якщо тварина захворіла, власник має звернутися до ветеринара.
Крім цього, закон описує, що таке «погані умови» та забороняє тримати собаку на прив’язі, коротшій за 20 метрів (для сторожових собак — менше 10 метрів). Не можна залишати прив’язану тварину без можливості сховатися в приміщенні або в закритому салоні авто, якщо на вулиці спека понад +20°C або мороз (нижче 0°C).
Випадки, коли тварину використовують заради вигоди, ігноруючи її стан, також вважають жорстоким поводженням. Наприклад, не можна використовувати тварин для збору грошей на вулицях чи пропонувати фото з дикими тваринами у зонах відпочинку.
За будь-які аморальні заходи, такі як собачі бої, де тварин змушують битися чи провокують напад однієї тварини на іншу, також передбачене покарання.
Як повідомити про жорстоке поводження з тваринами? Перші кроки — найважливіші, бо часто саме від того, чи правильно вони виконані, залежить, чи буде справа доведена до відповідальності та чи буде справедливе рішення. Що ми рекомендуємо робити:
Фотографуйте, знімайте відео, записуйте дату, час і локацію. Беріть контакти інших людей, які були поруч та зможуть свідчити на наступних етапах. Свідки та інструмент скоєння злочину можуть стати помічними для подальшого досудового розслідування.
![]()
«Фото-/ та відеоматеріалів достатньо для відкриття справи, якщо на них добре видно, що є факт нанесення тілесних ушкоджень тварині, знущання чи дії, що мають ознаки жорстокості. Утім, для того, щоб людина отримала повідомлення про підозру, має бути сукупність речових доказів, аби в подальшому на етапі судового засідання обвинувачений не отримав виправдувальний вирок», — каже юристка Аліна Сорока
Найпоширеніша помилка — подати лише усну скаргу. За словами юристки, усна скарга не зобов’язує поліцію проводити офіційну перевірку або надавати відповідь, яку згодом можна оскаржити. Тож усі заяви слід подавати в письмовій формі та бажано отримати підтвердження про отримання та реєстраційний номер. Заяву можна подати в найближчому відділенні поліції або онлайн на сайті Національної поліції України.
На сайті UAnimals є зразки заяв про правопорушення, які допоможуть швидко сформувати та завантажити готовий документ:
Покрокова інструкція, як правильно сформувати заяву про правопорушення у випадку жорстокого поводження з твариною:
Зверніть увагу, що у випадку отруєння не можна ховати самостійно тварину, оскільки спочатку необхідно провести судово-ветеринарну експертизу (розтин). Похованням тварини можна займатися після того, як поліція підтвердить причину загибелі.
Памʼятаймо, що відмова приймати заяву про злочин є незаконною. Запасімося терпінням і докладімо трохи більше часу й наполегливості, щоб домогтися її реєстрації та початку розслідування.
Радимо фіксувати відмову на відео, записати номер службового посвідчення та жетону поліцейського, який відмовляється прийняти заяву або бездіє.
Також можна звернутися на гарячу лінію Національної поліції України за номером: 0800-50-02-02. У скарзі потрібно повідомити обставини, просити провести перевірку поліцейського та усунути порушення (прийняти заяву чи провести повторну перевірку).
Інший дієвий спосіб — звертатися до органів державної влади та місцевого самоврядування із заявами, зверненнями, запитами. Що більше таких заяв, то більше шансів, що поліція відреагує на звернення.
І хоча кривдники частіше відбуваються мізерними штрафами, ми все одно повинні подавати заяви та реагувати на кожен випадок жорстокого поводження з тваринами. Саме так ми привертаємо увагу суспільства до проблеми та не дозволяємо їй залишатися непоміченою. Що гучнішою буде суспільна реакція, то відчутнішим стане тиск на поліцію та органи влади. Коли справа доходить до суду — кримінальна вона чи адміністративна, — це створює прецедент злочину, а це вже показує, що спільні зусилля не були марними.
Юристка UAnimals відзначає позитивні зрушення:
![]()
«З кожним роком маємо дедалі більше справ, доведених до суду, а отже рухаємось в правильному напрямку. Жорстокість має бути покарана», — каже юристка Аліна Сорока
Такі ситуації викликають обурення й відчуття несправедливості. Водночас чинне законодавство лишає обмежені можливості для впливу на масштаб покарання, що доводить: закон потрібно переглянути та посилити відповідальність.
Попри те, що частина реформ, такі як реєстрація чи ідентифікація тварин, наразі обмежена воєнним станом, керівниця департаменту стратегічних ініціатив UAnimals Ольга Мацько UAnimals каже, що команда розробляє законодавчі зміни і просуває ініціативи, які можуть бути ухвалені вже зараз. Так ми працюємо над тим, щоб підвищити відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, посилити захист диких тварин, заборонити тварин у цирках, дельфінаріях і контактних зоопарках, а також врегулювати роботу розплідників.
Найближчим часом, каже Ольга, UAnimals приступить до роботи на рівні громад, тому що у багатьох містах і селищах правила утримання домашніх тварин застарілі або відсутні.
Наші юристки супроводжують окремі кейси спільно з іншими організаціями, надають консультації, допомагають формувати заяви та комунікують з правоохоронними органами.
Ми завжди звертаємось до наших читачів і читачок у соцмережах із проханням підтримувати інформаційно та проактивно реагувати на ганебні й наболілі справи — викликати поліцію, долучатися до адвокаційних кампаній у соцмережах та тегати депутатів. Знаємо, що публічність і розголос допомагають отримати швидшу реакцію, й закликає проактивно реагувати.
Зрушення починаються тоді, коли люди обізнані про права, розуміють порядок дій і хочуть, аби система працювала. Тож віримо, що кожне окреме рішення — від поширення інформації у соцмережах та розголосу про випадки жорстокості до принципу не купувати тварин у недобросовісних розплідниках, а брати їх із притулків або на перетримку — допоможе створити суспільство, в якому не буде місця для жорстокості до тварин.
ПОШИРИТИ
про UAnimals в соціальних мережах
Підписатися
на новини UAnimals